lesnick | (no subject)

О том, что вышка – вешка вековечная,
напомнила сегодняшняя френдлента.

В этой связи нелишне вспомнить бывшего зэка Вадима Ивановича Туманова,
по мотивам воспоминаний которого Владимир Высоцкий придумал эту песню:

* * *

Течёт речечка, или Жульман
По немногочисленной заявке
поёт на бис Татьяна Кабанова

Краткая биография песни
и вариант, который Леся Украинка записала в начале ХХ века.

Тиха вода, тиха вода
Бережечки зносить,
Молодая рекруточка
Капітана просить:
– Ой ти, пане капітане,
Вчини ж мою волю,
Визволь мого миленького
З прийому додому.
– Молодая рекруточко,
Візьми собі холодної води,
Промий чорні гочі.
Не визволю миленького,
Бо другая схоче.
– Ой я з броду брала воду,
Коромисло гнеться,
Стоїть барин край ворітець,
Як барвінок в’ється.
Стоїть барин край ворітець,
Як барвінок в’ється:
– Дай, рекрутко, води пити
З повного відерця.
– Не казала мені мати
Сеї води дати,
Єсть удома воріженьки,
Будуть чарувати.
Чарувала руки, ноги
Ще й чорнії брови,
Ще й чорнії гочі,
Щоб не ходив до рекрутки
Темненької ночі.
Не сплять мої воріженьки,
В вікна заглядають,
Вони ж мого миленького
З війська виглядають.

* * *

И на Белое танго, стихи Н. Тюханова, приглашает (невольно рифмуясь) Кабанова: